Чому у Рівному розвалилася справа про вкрадені мільйони Ощадбанку

Чим більше минає часу, тим менше шансів встановити істину і з’ясувати, хто ж вкрав гроші з банківських сховищ

Чому у Рівному розвалилася справа про вк…

Після чотирьох років судового розслідування Рівненський міський суд повернув в обласне управління СБУ на додаткове розслідування справу про розкрадання 5,5 млн грн зі сховищ банку: надто багато огріхів було допущено під час розслідування. І чим більше минає часу, тим менше лишається шансів встановити істину і з’ясувати, хто ж вкрав ті мільйони. Натомість державне обвинувачення наполягає на завершенні розгляду справи й оголошенні вироку підсудним.

Суд у цій справі розпочався навесні 2012 року. Головного бухгалтера банківської установи Галину Хижняк було обвинувачено в розкраданні 5,5 млн грн, вчиненому організованою групою за попередньою змовою. Жінку взяли під варту. Разом з нею підсудними по справі проходили тодішні її підлеглі Олена Мойсеєць та Надія Пастухова. Усі троє провели у слідчому ізоляторі рік і кілька місяців, потім жінок звільнили під підписку про невиїзд.

Хижняк винною себе не визнала. На суді вона розповіла, яким чином зі сховищ банку могли зникнути гроші, і усю провину поклала на тодішнього керуючого Рівненським обласним відділенням Ощадбанку Анатолія Озімковського. Посилаючись на погане здоров’я, він не прийшов на суд навіть як свідок – допит Озімковського проводили в режимі відеоконференції. Він усе заперечив, мовляв, навіть не знав про незаконні операції з такими великими сумами. Пізніше Озімковського з посади звільнили, а Ощадбанк заявив цивільний позов на зниклі 5,5 млн грн до трьох підсудних.

Вивчивши 15 томів справи та допитавши понад сотню свідків, суд за чотири роки так і не встановив, хто ж вкрав гроші. Захист підсудних заявив клопотання про повернення справи на додаткове розслідування, і суд його задовольнив.

"Надто багато огріхів та порушень, які суд не може усунути, допустило слідче управління СБУ на етапі досудового слідства, - пояснив Depo.Львів один із захисників Галини Хижняк Володимир Цуняк. – Суд у своєму рішенні вказує на близько 30 пунктів, які має виконати слідство: це і додаткові експертизи, і допити, витребування матеріалів. Приміром, слідство встановило факт відкриття сховища грошей, на потрібному для цього документі є підписи відповідальних осіб. Експертиза вказує на те, що усі вони достовірні, а матеріали справи – що одна з осіб, яка нібито підписувала цей документ, у той момент перебувала в міліції, отже фізично не могла підписати його в банку".

За його словами, таких невідповідностей та огріхів, через які неможливо встановити істину в суді, багато. Тому суд погодився задовольнити клопотання і повернути справу. Причому за новим Кримінально-процесуальним кодексом, який набув чинності 20 листопада 2012 року, суд вже не може так зробити, але "старий", який був чинний на той час, дозволяє повертати справу.

Як повідомила Depo.Львів прес-секретар прокуратури Рівненської області Людмила Суржук,  державний обвинувач оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Він наполягає на необхідності завершення судового розслідування й оголошенні вироку. Якщо Апеляційний суд підтримає рішення про додаткове розслідування, прокуратура вирішуватиме, хто його проводитиме. Адже, зі слів Цуняка, справа про розкрадання – підслідність міліції, Служба безпеки таких справ не веде. Тоді, наприкінці 2011-го - на початку 2012-го, управління СБУ взялося за розслідування, можливо, зважаючи на резонанс цієї справи.

Проте час працює проти слідства. Якщо його одразу не провели якісно, то розтягнутим на роки воно втрачає шанси на здобуття об’єктивних доказів та доведення справи до логічного завершення. У практиці адвоката Цуняка була не одна справа, що затягнулася на багато років і її врешті решт закрили. Наприклад, за строками давності.

"Справа про розкрадання залишається, - продовжує Цуняк. – Якщо вона піде на додаткове розслідування, то вже по новому КПК - буде оголошено про підозру у скоєнні злочину, обрано міру запобіжного заходу щодо підозрюваних". А чинний Кримінально-процесуальний кодекс більш скрупульозний до належності доказів: якщо вони отримані з порушеннями, то не вважаються належними допустимими доказами. У даному випадку немає грошей в банку, і поки що немає точних свідчень, хто і як це зробив.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Рівне

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme