Як Рівненська облрада своєю безголовістю на всю країну прогриміла

Сесія Рівненської обласної ради 17 червня перетворилася на філію Верховної Ради і безумовно потрапить у всі випуски новин: з бійками і великою кількістю силовиків тут звільняли обидвох голів – Володимира Ковальчука і Олександра Корнійчука. Врешті решт, прогнози Depo.Львів справдилися, обидва заявили, що пишуть заяви на звільнення добровільно.

Результат фракційних нарад та переговорів, кого ж підтримувати на "голову-3" обласної ради, які відбувалися у четвер ввечері та цієї ночі, на сьогоднішній сесії не став відомим – до цього не дійшло. За даними наших джерел, кандидатуру узгоджено не було, а Радикальна партія Ляшка отримала інструкції звести ситуацію до абсурду і намагатися до останнього оберігати "легітимність" свого голови Ковальчука.

Ще до початку сесії біля будівлі обласної ради ніби за збігом обставин зібралися добровольці в камуфляжі, які вимагали, щоб облрада одразу, з самого початку сесії, проголосувала за звернення до парламенту про визнання за добровольцями тих же прав, що й за іншими бійцями. А вже після цього нехай би розглядала всі інші питання. Вони оточили трибуну, вимагаючи позитивного вирішення свого питання. Чим внесли хаос й в без того вельми напружену атмосферу сесії.

На підтримку Ковальчука, який прийшов з мегафоном, аби його всі добре чули без мікрофона, прибули однопартійці – депутати Верховної Ради Андрій Лозовий, Ігор Мосійчук, Дмитро Лінько і Володимир Парасюк. Кожен з голів намагався пробитися до трибуни, щоб відкривати сесію і починати засідання, але супротивники їх не пускали. Ситуація нагадувала початок матчу з американського футболу, коли ведеться боротьба за м'яч.

Після цього зчинилася штовханина та сварка з добровольцями довкола трибуни. Корнійчук під більш потужним прикриттям нардепа Юрія Вознюка таки пропхався і оголосив сесію відкритою. Увімкнули гімн, але й він не зупинив бійку. На виклик підоспіла поліція, яка й так була напоготові, а потім прибули і спецпризначенці. Зупинити цю ганьбу вдалося добровольцеві, який запропонував вшанувати пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Далі була тривала перерва. Отримавши стусанів, а Корнійчук – ще й підбите око, обидва голови самі вийшли до трибуни і оголосили, що добровільно пишуть заяви на звільнення і складають свої повноваження. Мовляв, "так краще для країни". Кому бути головою – депутати вирішили голосувати на наступній сесії, коли синці зійдуть і голови остигнуть.

Після цієї заяви правоохоронці пішли геть, добровольці теж залишили залу. Інтерес усіх інших гостей помітно впав. Порідшали й депутатські ряди. Сесія розхристаних депутатів продовжилася, головував заступник голови від "Свободи" Олексій Бучинський.

Вочевидь, у цій ситуації таки зіграла "золота акція" "Батьківщини". До наступної сесії в облраді керуватиме її представник, перший заступник Микола Драганчук. Лідер фракції "Батьківщини" в облраді Микола Кучерук як активний учасник умиротворення в сьогоднішньому переговорному процесі, залишається, як і прогнозував Depo.Львів претендентом №1 на посаду голови безголової поки що обласної ради.

Радикали зрозуміли, що шансів у них немає. Натомість всередині фракції БПП "Солідарність" немає єдності – надто різні люди за своїм становищем, поглядами та впливами до неї увійшли. Альтернативною фігурою може стати кандидат від "Свободи", але це швидше теоретично – у Кучерука все ж таки більше досвіду і впливів. Тому, так, чи інакше, але Рівненською облрадою з високою ймовірністю керуватиме ставленик Юлії Тимошенко.

Цікаво, що раніше, коли голову облради цього скликання обирали уперше і Кучерука, який був головним претендентом, через доведену з Києва політичну волю головою не обрали, він цю посаду назвав "посадою статиста", який насправді мало що вирішує. Головна його функція – вміння домовлятися.

Слід зауважити, що вирішення питання "хто кого" силою у місцевих парламентах – не така вже й рідкісна справа. Напевне, важко знайти області, в яких не билися б депутати. Один з останніх прикладів – сесія Львівської міської ради минулого тижня теж завершилася бійнею.