Коли на Рівненщині закінчать видобувати бурштин

Депутати рівненської обласної ради стурбовані тим, що Рівненський окружний адміністративний суд зволікає з прийняттям рішення стосовно двох фірм, які хочуть видобувати бурштин на території області.

Рік тому обласна рада відмовилася видати погодження кільком товариствам, без яких вони не зможуть легально копати бурштин. Дві компанії восени минулого року домоглися через суд скасування відмови облради, справи двох інших досі в суді.

Депутати облради вважають, що суд навмисне зволікає, очікуючи, яке рішення прийме Житомирський апеляційний адміністративний суд щодо апеляційних скарг двох інших фірм, клопотання яких восени минулого року суд задовольнив, скасувавши відмову Рівненської обласної ради.

Голова екологічної комісії облради Володимир Валявка повідомив Depo.Львів, що засідання кілька разів переносити через відсутність позивачів або самих суддів. Він вважає, що якщо позивачі систематично не з'являються, то суд міг би залишити справу без розгляду. Однак завжди знаходяться формальні причини вкотре перенести суд. Цього разу – на кінець лютого.

Йдеться про товариства з обмеженою відповідальністю "Амбер майнінг компані" та "Інвестнерудпром". Обидва зареєстровані менше року тому на Сарненщині Рівненської області. Засновниками "Амбер майнінг компані" є кияни Андрій Колесніченко, Андрій Ніколаєв та Андрій Чуба, "Інвестнерудпрому" - Юрій Колесніченко, Сергій Гордієв, Євген Міщенко та Володимир Ткаченко. Статутний фонд обидвох компаній – по одній тисячі гривень. До слова, й у двох інших компаніях, щодо яких суд скасував відмову – ТзОВ "Георесерчінг" та "Зірка Рівненщини" - засновники повторюються.

"Керівники цих компаній жодного разу не прийшли на засідання комісії обласної ради, - каже Валявка, - нехай би розвіяли наші сумніви стосовно своєї спроможності видобувати бурштин. До того ж, у них не було інвестиційних договорів з місцевими громадами. Ми й досі жодного разу нікого з них не побачили, навіть на суді".

Відтак комісія облради рік тому й не рекомендувала видавати погодження, сесія з цим рішенням погодилася і відмовила. Насправді воно є лише однією з ланок у ланцюжку до одержання ліцензії, потрібні також погодженням Держпраці та Міністерства екології. Без хоча б одного з них Держгеонадра ліцензію не видадуть.

Ні спочатку, ні за час судового розгляду керівники згаданих компаній не уклали також інвестиційні договори з місцевими громадами. Родовища, на яких вони збираються вести видобуток, насправді вже зайняті і перемиті нелегальними копачами.

Але, каже, Валявка, страху немає, адже нелегали можуть видобути не більше 30% каменю, решта залишається в землі. Та, щоб "посунути" старателів, облрада перед тим, яка розглядати подібне клопотання, веде попередні переговори з місцевою громадою.

Якщо представники компаній-претендентів приїздили на місце, розмовляли з людьми, уклали з сільрадою інвестиційну угоду, що зроблять свій внесок у поліпшення життя місцевих мешканців, то це означає, що з нелегалами домовляться, і проблем з входженням на родовища не буде. Проте ні "Амбер майнінг компані", ні "Інвестнерудпром" цього не зробили.

З початку каденції теперішньої Рівненської обласної ради і до весни 2016 року близько 15 подібних до згаданих компаній звернулося до облради за погодженням на видобуток. Практично усім відмовили. А після набуття чинності постанови Кабміну №615, яка регламентує порядок видачі ліцензій на видобуток, процедура її одержання ускладнилася, подорожчала, тож тепер охочих поменшало.